Наслідки BREXIT: чого нам очікувати?

Основна інформація про подію міжнародного значення: історія, перші наслідки, потенційні вигоди та загрози


2
2 points

Брекзит – це поширена абревіатура в економічних новинах, яка означає вихід Великобританії з ЄС (сполучення англійських слів Britain and exit – Brexit). Обговорення можливості такого рішення розпочалися ще у 2015 році, після перемоги на парламентських виборах прем’єр міністра Девіда Кемерона. Саме він пообіцяв провести референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, давши народу висловити власну думку щодо цього: “Настав час, аби британці сказали своє слово. Час, аби вирішити європейське питання у британській політиці”. Референдум з питання “Чи має Сполучене Королівство залишитися членом Європейського союзу або вийти із Європейського Союзу?” було призначено 23 червня 2016 року. 

Напередодні референдуму, прем’єр міністр Девід Кемерон, який був “за” збереження членства Великобританії в ЄС, намагався дещо змінити умови перебування країни в Європейському союзі. Так, на початку 2016 року він домігся підписання угоди із європейськими лідерами, яка мала б надати Британії “особливий статус”, розширивши повноваження країни щодо власної внутрішньої політики, а також міграційної політики. Ця угода мала набути чинності після референдуму, який, на думку, Кемерона мав би продемонструвати бажання британців залишитися у складі ЄС.

Проте результати референдуму у червні були неочікуваними, з точки зору прем’єр міністра. Так, 51,9% британців висловили бажання про вихід Великобританії з ЄС. Основними аргументами на їхню користь були невигідні умови членства країни в ЄС, зокрема значні обмеження щодо ведення бізнесу та зловживання “свободою пересування”, які на їхню думку гальмують розвиток британської економіки.

Після несприятливих результатів референдуму для Девіда Кемерона, він подав у відставку. Таким чином, Великобританія отримала нового прем’єр міністра, яким стала Тереза Мей. Під час обговорення питань референдуму вона виступала, як і Кемерон, проти виходу Британії з ЄС, однак після свого обрання на пост прем’єра, змінила свою думку на користь думки британців прихильників Брекзиту. Так, 29 березня 2017 року Тереза Мей з цитатою “Брекзит означає Брекзит” підписала лист про вихід Британії з ЄС, згідно з 50 статтею Лісабонського договору. Варто зазначити, що цей договір був підписаний лише у 2009 році, уможливлюючи процедуру виходу країни з Європейського союзу. Він передбачає повідомлення про рішення країни Європейської ради, а також процес переговорів, який може тривати до двох років. Завершення цього процесу погодження між ЄС та Британією планується на 29 березня 2019 року, але може бути продовженим за спільним бажання усіх країн-членів ЄС.

Дворічний процес переговорів буде визначальним як для Великобританії, так і для ЄС, оскільки саме їхній результат встановить нові правила гри в європейській економіці та системі міжнародних відносин в Європі. Переговори вестимуться між прем’єр міністром Британії Терезою Мей та робочою групою Європейської комісії на чолі з Мішелем Барньє. Основні пункти в контексті переговорів стосуються доступу Великобританії на внутрішній ринок ЄС з вільнимрухом товарів, послуг, капіталу та праці. Окрім цього, важливими питаннями залишається гарантія прав громадян ЄС у Великобританії та прав британців у ЄС, а також фінансування вже узгоджених проектів між Британією та Європейським союзом.

Ще одним важливим пунктом в контексті Брекзиту, на якому варто наголосити, є небажання таких складової частин Великобританії, як Шотландія та Північна Ірландія, виходити з ЄС. За результатами референдуму про Брекзит 62% шотландців та 56%  мешканців Північної Ірландії прийняти рішення залишитися у складі Європейського союзу. Це може призвести до проведення чергового референдуму у цьому регіоні, а також становити певну загрозу територіальній та політичній цілісності Великобританії. Проте, на думку першого міністра Шотландії Нікола Стерджені, вихід Шотландії зі складу Великої Британії є малоймовірним, у зв’язку з економічними проблемами у регіоні, а також значною невизначеністю щодо шотландської валюти та позицією Шотландії в ЄС. Окрім цього, Тереза Мей стверджує про неможливість нового референдуму для цих регіонів, яку вона аргументує відсутністю часу на це в контексті вже діючих переговорів між Великобританією та Європейським союзом.

Безумовно, рішення Британії про вихід з ЄС – одна з наймасштабніших економічних подій для Європи, після фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. Так, Брекзит матиме значний вплив як на британську економіку, так і на європейську загалом, зокрема в контексті міжнародної торгівлі та ринків праці. Розпочнемо наш аналіз, наслідків Брекзиту з Великої Британії.

Певні економічні наслідки референдуму про вихід з ЄС, Британія могла відчути одразу після оголошення його результатів. Так, фунт стерлінгів впав на 15% відносно долара і на 12% відносно євро. Це падіння національної валюти було сприятливе для експортерів, проте дещо негативним для споживачів в контексті купівлі імпортних товарів, а також подорожування в країни Єврозони. Окрім цього, падіння фунта індукувало зростання імпортних витрат для виробників, що є дуже важливим фактором в автомобільній галузі. Також на девальвацію національної валюти вплинули рекордно низькі для Великобританії проценті ставки. Так, після референдуму банк Англії прийняв рішення про зниження процентних ставок з 0,5% до 0,25%. Усі ці економічні наслідки відбулися майже безпосередньо після референдуму, тому їх можна трактувати як миттєві. Тепер перейдемо до аналізу короткострокових наслідків Брекзиту для британської економіки.

 Після рішення про вихід з ЄС можна простежити певні зміни у багатьох важливих складових економіки. Так, британські ціни на нерухомість почали стрімко зростати, сягнувши 4,5% у лютому 2017 року. Показник чистої міграції у Великобританії зменшився приблизно на 50 тисяч осіб. Окрім цього, британський експорт та імпорт зросли станом на січень 2017 року, відповідно, на 400 та 300 млн фунтів. Також, на початок 2017 року інфляція становила 1,8%, а зростання реального доходу – 0,6%. Ці наведені статистичні показники дають змогу певним чином охарактеризувати британську економіку на початку 2017 року, проте не дають якоїсь чіткої картини щодо характеру наявних тенденцій в економіці, тобто наскільки позитивними чи негативними їх можна вважати. Також варто зазначити, що вплив Брекзиту на згадані економічні показники досить важко виокремити серед інших факторів.

З моменту підписання документу про Брекзит у березні минулого року якісь суттєві економічні наслідки неможливо простежити, тому зосередити увагу варто на певних потенційних наслідках для Великобританії. Так, одним з найбільш позитивних наслідків для Британії від виходу з ЄС вважають право країни запобігти новим хвилям біженців з проблемних регіонів Близького Сходу, що було однією з основних підстав британців стосовно Брекзиту. Це зможе запобігти витратам державного бюджету на підтримку біженців, а також конкуренцією на ринках праці, спричиненої значної кількістю додаткової робочої сили. Саме це обмеження на імміграцію може відіграти суттєву роль для Британії у короткостроковому періоді. Також Брекзит дасть змогу проводити Великобританії самостійну внутрішню політику, що теж може мати позитивні наслідки для економіки, у випадку прийняття послідовних та ефективних економічних рішень. Особливо важливим можуть бути зміни у податковій політиці країни, а також відсутність певних витрат, пов’язаних з членством у ЄС, адже Великобританія є однією з десяти країн, які віддають більше до спільного бюджету Європейського союзу, ніж отримують звідти.

Окрім цього позитивного впливу, Брекзит має також низку негативних наслідків. Так, одним з найважливіших можна вважати потенційну втрату Великобританією статусу вільного торгівельного партнера з країнами-членами Європейського союзу. Встановлення тарифів на британські товари призведе до вищих цін на них, порівняно з іншими й, відповідно, менш конкурентоспроможними та менш привабливими для споживачів. Окрім цього, це може сприяти зростанню цін на імпорт, що у свою чергу може призвести до інфляції і зниженні добробуту британців.

Також Брекзит може мати суттєві наслідки у середньостроковому періоді для Лондона, як світового фінансового центру. Вихід з ЄС може частково підірвати статус британської столиці, у зв’язку з втратою своєї переваги як “англомовних воріт до європейської економіки”. Це може відобразитися у зменшенні кількості іноземних банків, фінансових компанії, ТНК, через прийняття рішень про перенесенням діяльності цих фінансових установ у інші країни, зокрема до США та Японії. Це у свою чергу може призвести до значного відпливу інвестицій з Великобританії, а також до невизначеності щодо працевлаштування приблизно 2 млн мешканців Британії.

Не менш негативний вплив Брекзиту може відчути на собі британський бізнес. Так, британські компанії можуть втратити право брати участь у тендерах у країнах-членах ЄС, що безумовно матиме несприятливі наслідки для прибутковості компаній. Окрім цього, вихід Британії з ЄС значно ускладнює рух грошових потоків між країнами, а також рух капіталу та робочої сили. Проте, наслідки для бізнесу не є однозначними, адже нова самостійна позиція Великобританії, може відкрити нові можливості для малого та середнього бізнесу як у Європі, так і за її межами.

У довгостроковій перспективі Брекзит може мати як позитивні, так і негативні наслідки для британської економіки, що базуються на прийнятті нових договорів щодо торгівлі між Великобританією та блоком країн ЄС. Варто зазначити, що усі розглянути наслідки, зокрема їхня ймовірність та сила впливу, значною мірою залежать від результатів переговорів щодо виходу Британії з ЄС впродовж наступних двох років. 

Окрім суттєвих наслідків для британської економіки, Брекзит безумовно індукує певні наслідки й для Європейського союзу. Насамперед, процес переговорів ЄС з Великобританією передбачає певне закріплення нових правила гри не лише у європейській економіці, а й у міжнародних політичних відносинах між Британією та членами ЄС. Це ставить під загрозу цілісність і єдність Європейського союзу, адже своїм прикладом, за його успішного завершення, може надихнути інші країни. Так, зараз часто можна почути нові абревіатури, зокрема Грекзит та Фрекзит, зокрема в процесі виборчих кампаній. 

У випадку так-званих жорстких переговорів щодо Брекзиту існує ймовірність своєрідного розколу у ЄС, зокрема певний поділ країн-членів ЄС на блоки відповідно до їхньої позиції щодо Брекзиту. Значний вплив на це може мати зміна влади у багатьох європейських країнах, зокрема у Франції та Німеччині. Цей потенційний своєрідний розкол між членами ЄС може бути поглиблений посиленням анти іміграційних течій в Європі, які значною мірою може підтримати Великобританія, заборонивши в’їзд імігрантам, а також Франція, у випадку перемоги Марі Ле Пен на президентських виборах.

Окрім цього, Брекзит може спричинити підвищення волатильності на фінансових ринках Європи, а також змінити співвідношення економічних та політичних сил в ЄС на користь країн Єврозони. Адже вихід Британії з ЄС зменшує частку країн, які не належать до Єврозони удвічі. Це може посилити певний тиск на національні валюти цих країн і, відповідно, більшої посилити волатильність на фінансових ринках цих країн. Окрім цього, разом з Брекзитом виникає певна загроза фінансової стабільності та фінансового регулювання всередині ЄС, оскільки Великобританія володіє приблизно 13,7% капіталу Європейського центрального банку. Таким чином, Брекзит породжує питання та невизначеності щодо власності основної фінансової установи ЄС. Що робити з часткою ЄЦБ, яка належить Великобританії, має бути також вирішено в процесі переговорів, адже це є ключовим пунктом в контексті цілей та незалежності монетарної політики в межах Євросоюзу.

Також Брекзит сприятиме укріпленню позиції Німеччини як неофіційного лідера ЄС у політичному та економічному плані. До того ж, вихід Британії з ЄС може суттєво змінити європейську економічну політику, адже впровадження політики, яку підтримували більшість членів ЄС часто ветувала саме Великобританія. Ці політичні та економічні потенційні зміни у Європейському союзі можуть негативно вплинути на імідж блоку країн-членів, підірвавши їхню стабільність та довіру інших країн до них. Це може негативно відобразитися на міжнародних торговельних договорах ЄС та зменшити роль ЄС на міжнародній арені, послабивши його позицію у порівнянні з США та Китаєм. Також цим зменшення впливу ЄС може скористатися Росія, зокрема в контексті зняття санкції з неї та збільшенням власного впливу на економічну політику. 

Брекзит має певною мірою вплив також і на США. Насамперед це пов’язано з тим, що американські інвестори є найбільшими в Великобританії. Саме для компанії США Великобританія була стратегічною базою як англомовний центр фінансових операції, який давав можливість виходу на європейський ринок. Якщо, як вже раніше зазначалося, компанії приймуть рішення про переніс своїх філій у інші країни, це може призвести до значних витрат і відповідно зниженню доходів від інвестицій для США. Також Брекзит сприяє укріпленню долара, що може мати негативний вплив на фінансових ринок Сполучених Штатів, адже ревальвація долара робить американські цінні папери дорожчими для іноземних інвесторів. Проте, в контексті стабільності, Брекзит створює певну невизначеність щодо Великобританії, зокрема щодо її економічної та фінансової стабільності, що робить США більш привабливим варіантом для інвестування. Окрім цього, вихід Британії з ЄС дає можливість Сполученим Штатам збільшити свій вплив у Європі, скориставшись нестабільною ситуацією щодо Великобританії. Також Брекзит може сприяти поглибленню міжнародних торгівельних відносин США як з країнами блоку ЄС, так і окремо з Британією. Це може мати позитивний вплив на зовнішньоторгівельний баланс США та на зменшення її державного дефіциту.

Також доречно розглянути вплив Брекзиту на Китай, як країну з однією з найсильніших світових економік. Одним з найбільш ймовірних наслідків виходу Британії з ЄС для Китаю є нові домовленості у сфері міжнародної торгівлі завдяки більшій свободі у прийнятті рішень зі сторони Великобританії. До них належать потенційний договір про вільну торгівлю між державами, а також поглиблення співпраці у фінансовій сфері. Початок цих переговорів розпочався у квітні цього року й має завершитися через два роки, приблизно у той час, коли Британія офіційно вийде зі складу Євросоюзу. Для Китаю розширення торгівельної співпраці є вигідним, особливо зважаючи на застосування певних санкцій щодо китайського експорту у США, за яких Великобританія стає більш привабливим ринком збуту та торгівельним партнером для Китаю. Для Британії ці переговори також є дуже важливими та перспективними, оскільки саме Китай може стати для неї своєрідним пропуском до подальшої співпраці з багатьма азійськими країнами, а також до розширення мережі міжнародних економічних зв’язків за межами Європи, що буде безумовною перевагою для Британії після Брекзиту.

Також варто зазначити, що вихід Великобританії з Європейського союзу – рішення, яке кидає виклик сучасним світовим економічним тенденціями. У 21 столітті серед основних трендів в економіці можна виділити процеси інтеграції та глобалізації, зокрема фінансалізації. Це супроводжується зникненням політичних та економічних бар’єрів між різними країнами, а також своєрідній лібералізації економічних процесів, зокрема в контексті фінансових інновацій. Натомість Великобританія хоче вийти з ЄС, який є одним з творінь цих процесів, встановивши певні обмеження та кордони в своїй політиці, що не є притаманним сучасній економіці. Такий крок безсумнівно створює певну невизначеність щодо економічної та політичної позиції Британії, роблячи її неперспективною та нестабільною як для інвесторів, так і для потенційних працівників.

Однак, цей крок назад від сучасних економічних тенденцій може мати й певні позитивні наслідки у довгостроковій перспективі. Так, своєрідне закриття кордонів та відмежування від глобалізації внаслідок Брекзиту може запобігти поширенню негативних економічних явищ, зокрема потенційних світових економічних криз у Великобританії. ЄС зараз має певні економічні проблеми і, цілком ймовірно, що Британія є саме однією з перших країн, які покинуть корабель, що тоне. Окрім цього, це може підвищити конкурентоспроможність британських товарів та послуг, внаслідок вищого рівня конкуренції між національними виробниками. Також це дає змогу Великобританії приймати власні економічні рішення і зменшити витрати на порятунок проблемних економік, зокрема Греції та Іспанії. 

На завершення цього короткого огляду щодо виходу Великобританії зі складу Євросоюзу, перейдемо до коротких висновків проведеного аналізу. Брекзит – це одна з наймасштабніших економічних подій для Європи після фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. Рішення про вихід Великобританії з ЄС було прийнято на референдумі 23 червня 2016 року, з перевагою у 4%. Проте, остаточне повідомлення про Брекзит було підписано лише 29 березня 2017 року британським прем’єр міністром Терезою Мей. Саме вона відповідає за процес переговорів щодо виходу Великобританії з Євросоюзу з британської сторони. Переговори розпочалися в березні цього року й мають закінчитися до 29 березня 2019 року. Вони охоплюють питання щодо вільного руху грошей, капіталу та праці між Великобританією та країнами-членами ЄС, а також правового статусу громадян ЄС в Британії і британців в ЄС.

Брекзит має безумовно значні наслідки для Великобританії як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах. Серед них варто виділити потенційну втрату Великобританією статусу вільного торгівельного партнера з країнами-членами Європейського союзу. Також важливим наслідками може бути ускладнення ведення бізнесу, можливий відплив інвестицій через втрату свого статусу фінансового центру і, відповідно, зростання безробіття. Окрім цього, Брекзит створює певну невизначеність щодо економічної та фінансової стабільності Великобританії, що може негативно відобразитися на її інвестиційній привабливості.

Проте, вихід зі складу ЄС надає Британії самостійність в економічній політиці, що відкриває нові можливості для її економіки, зокрема за межами Європи. Також цей крок назад проти глобалізації може зробити Великобританію у довгостроковій перспективі більш економічно захищеною щодо потенційних економічних криз та інших негативних наслідків економічної глобалізації.

Вплив Брекзиту на собі відчує також ЄС, США та Китай. Для Євросоюзу втрата Великобританії як свого члена, може стати початком певного розколу серед країн-членів. Так, за прикладом Британії інші країни можуть також висловити бажання про вихід з ЄС та країни-члени ЄС можуть розділитися на певні блоки, залежно від їхнього ставлення щодо виходу Британії з ЄС, що може посилюватися зміною влади у європейських країнах. Окрім цього, Брекзит може мати негативні наслідки для фінансових ринків країн ЄС, зокрема країн, які не є членами Єврозони, а також ускладнити проведення монетарної політики Європейським центральним банком, часткою якою зараз володіє Великобританія. Також вихід Британії з Євросоюзу, змінює співвідношення економічних та політичних сил серед країн ЄС, роблячи Німеччину неформальним лідером. Для США та Китаю Брекзит може мати суттєві позитивні наслідки, зокрема у фінансовій сфері та нових домовленостях між країнами. Так, США виглядатиме більш привабливою країною для інвестицій на фоні Великобританії, а Китай зможе використати Британію як новий ринок збуту і рятівний круг у випадку санкцій США щодо експорту.

Загалом, положення щодо Брекзиту зараз і протягом двох наступних років перебуватимуть у процесі переговорів. Тому, на даний момент ми можемо аналізувати лише потенційні наслідки цього економічного явища і уважно спостерігати за ходом переговорів, які визначають нові правила гри в економіці та політиці Європи, й навіть частково світу.

            

            


Сподобалось? Поділіться з друзями!

2
2 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
1
wow
angry angry
0
angry

Newbie

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео