Як допомогти іншим зробити потрібний вам вибір?

Одна цікава ідея з поведінкової економіки та її не надто обнадійливі потенційні наслідки


4
4 shares, 4 points

          Відповіді на запитання, означене у заголовку, шукає ледь не кожен з нас і чи не щодня. Батьки вирішують, як вплинути на формування і поведінку дітей у потрібному і, звичайно ж, єдино правильному напрямку. Діти, своєю чергою, намагаються добитися бажаного у батьків. Продавці і маркетологи переконують у реальних, а частіше позірних, перевагах товарів чи послуг їхньої фірми. Політики пропонують свої або партійні рецепти поліпшення усіх сторін нашого буття, спонукаючи проголосувати саме за них. 

        У кожній з цих ситуацій йдеться про вибір, і зацікавлена сторона прагне підштовхнути нас до оптимальної, з її погляду, альтернативи. Серед багатьох, більш чи менш дієвих, рекомендацій, пропонованих у межах різних теоретичних та практичних схем, заслуговує уваги один підхід поведінкової економіки. Він був успішно реалізований для часткового вирішення проблеми збільшення заощаджень і розширення участі працівників американських фірм у пенсійних програмах. Підвищення рівня заощаджень й досі залишається одним з ключових завдань багатьох країн з розвиненою економікою, з огляду як на соціальні, так і на макроекономічні аспекти.

        Під час зарахування на роботу і оформлення відповідних паперів нові працівники серед іншого часто вирішують, чи погоджуються вони стати учасниками пенсійної програми, пропонованої фірмою. Такі програми, зазвичай, передбачають відрахування певної частки заробітної плати працівників на заощаджувальні рахунки, причому у багатьох випадках роботодавці зобов’язуються доповнювати їхні внески за рахунок своїх коштів. Згідно з стандартним підходом, працівникам пропонувалося поставити галочку у відповідній клітинці у разі їхньої згоди.

          Базова ідея згаданого підходу зовсім проста і використовує той факт, що значна (чи абсолютна?) більшість людей у значній більшості ситуацій готова йти шляхом найменшого опору. Зважаючи на це, було запропоновано змінити варіант, що приймався за умовчанням: тепер він передбачав згоду працівника на участь у пенсійній програмі (автоматична реєстрація). Галочку потрібно було ставити у тому разі, якщо ви відмовляєтеся від участі в програмі.

         З погляду стандартної економічної науки ситуація вибору не зазнала жодних змін. Набір альтернатив залишився тим самим: погодитись на участь у програмі або відмовитись. Проте наслідки простого переформатування вибору вражають. Згідно з результатами обстежень, проведених у декількох компаніях, після запровадження автоматичної реєстрації рівень участі працівників у пенсійних програмах перевищив 85% проти попередніх значень у 26–43% (для працівників зі стажем до півроку) і 57–69% (зі стажем до трьох років). При цьому найбільше зросли показники груп, найменш схильних до цього: молодих і низькооплачуваних працівників, а також іспаномовних та афроамериканців. 

     Наведений приклад безпосередньо пов’язаний з одним значно загальнішим принциповим питанням: де знаходяться межі стороннього втручання у процес ухвалення рішень індивідів? Оскільки людям притаманні обмежена раціональність та нерідко проблеми з самоконтролем, навіть переконані послідовники права на свободу вибору допускають можливість певних патерналістських заходів, які можуть допомогти людям зробити кращий вибір. Такі заходи мають допомогти індивідам, які схильні допуститися помилок, не впливаючи істотним чином на тих, хто самостійно приймає кращі рішення. Цей підхід – відомий як лібертаріанський патерналізм – зберігає свободу вибору, але водночас уповноважує суспільні і приватні інституції спрямовувати людей у тому напрямку, який сприяє підвищенню їхнього добробуту. 

        Якщо подібні ідеї успішно використовуються в країнах з глибокими демократичними традиціями, то легко зрозуміти, наскільки широкі перспективи для їх реалізації відкриваються в Україні. Тут значна кількість громадян досі зберігає ностальгійні настрої за посиленням патерналістської ролі держави, що дає їм підстави для зниження своєї відповідальності за власні добробут та майбутнє. Проблема лише в тому, наскільки відповідальними будуть відповідні вітчизняні інституції, і на що спрямовуватимуть свої дії – на допомогу іншим чи на догоду власним інтересам. За нинішніх умов це питання, на жаль, видається риторичним…


Сподобалось? Поділіться з друзями!

4
4 shares, 4 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
2
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry
Master of inspiration

Prof

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео