Сірка, черви, відьми та ангели, або що таке середньовічне Пекло

Пекло – якийсь дуже специфічний образ. Люди нібито розуміли, що там “буде погано”, але як саме "погано" - думки розділялися...


2
14 shares, 2 points

Передусім середньовічне пекло не завжди було “кінцевим пунктом”. Якраз із XII століття з’являється вчення про “два пекла” – Чистилище, тобто пекло, з якого можна вибратися, перетерпівши певну кількість мук, і власне Пекло, з якого немає рятунку. Догматична різниця ще слабка, і часто ці місця суміщаються, адже Рим визнав існування Чистилища лише у 1254 році. До речі, це вплинуло на релігійність людей: з’явилася велика кількість молитов та богослужінь за вже померлих родичів, аби врятувати їх з того страшного місця. 

Окрім того, в художній літературі пекло все ще залишалося дуже приземленим, сповненим місцевих вірувань, звичаїв, а також образів, які найбільше дошкуляли людям за життя. Прикладом є ірландська “Visio Tnugdali”, де описи пекла зображаються цілком по-народному: долина з гарячим вугіллям, замкнена залізними плитами. Твір також описує різних чудовиськ, що мучать грішників, а місця з вогнем чергуються із льодяними озерами. 

Цікаво, що були деякі верстви населення, що не мали шансу на Рай і мали так чи інакше потрапити в Пекло! І це не лише повії та розбійники. За деякими творами, селяни в будь-якому разі ідуть в пекло як грубі і неосвічені істоти, а в рай потрапляють лише за якимсь збігом обставин. 

Вперше більш-менш чітко описує Пекло Тома Аквінський, посилаючись на Святе Письмо. Воно обов’язково містить полум’я, сірку та черви, а праведники, згідно з притчі Ісуса Христа про багача і бідного Лазаря, можуть бачити пекло, але не можуть допомогти грішникам. Він також підтверджує існування лімбу для нехрещених дітей – певного проміжного простору; пізніше це використає Данте, поселивши там мудреців минулого, що не були християнами. Там душі і не мучаться, і не радіють.

Однак справжнє «пекло на землі» прийшло до Європи разом із XIV століттям. За 7 років померло 1/8 населення Європи. Причинами цього були передусім «малий льодовиковий період», що зробив північні регіони малопридатними для сільського господарства, голод, демографічний спад; потім ослабленою Європою прокотилася і чума – найбільша за всю історію існування людства, – та інші епідемії; додалися і Столітня війна, й економічна криза. Наслідком стали єврейські погроми та гоніння на відьом (їх звинувачували у всіх нещастях), селянські бунти та єресі. 

Всі персонажі, яких звинувачували у кризах, «переселяються» до пекла: відьми, євреї, єретики та антипапи. Паралельно ранній Ренесанс через використання античних зразків формує і «благородне», «структуроване» пекло в творі Данте з 9 колами. У ньому, типово для тогочасної Італії, найбільшим гріхом є зрада Батьківщини. 

У всіх творах грішники класифікуються за гріхами, це навіть впливає на їх зовнішній вигляд – збільшуються чи деформуються певні частини тіла. Характерними є також комбінація холоду і вогню, та перебування  демонів на чолі з Дияволом, що мучать грішників. Інколи цю роль виконують й ангели із списами, на кшталт ангелів Апокаліпсису. 

Нарешті, незмінним ще з античного часу залишається локалізація пекла – під землею, з доступом до нього хіба у віддалених районах, із зовнішніми проявами потойбічного світу у вигляді гейзерів, задушливого диму чи лави десь у хащах чи в горах. Території, які класично вважалися “близькими до потойбіччя”, наприклад, озеро Авернус в Італії біля згаслого вулкану, продовжують розцінюватися як ті, коло яких знаходитися небезпечно – адже можна потрапити прямо в “пащеку пекла”.

Автор: Ольга Стасюк, Наукове товариство студентів-істориків УКУ "Sub Rosa"


Сподобалось? Поділіться з друзями!

2
14 shares, 2 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry

Prof

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео