Як стати щасливим: Чек-ліст з 5 пунктів.

Позбутися проблем, заглянувши у власне дитинство.


3
4 shares, 3 points

Кожен хоче бути щасливим. Це природньо та закономірно. Кожен може бути щасливим, проте не завжди про це знає чи навіть гірше, не завжди дозволяє собі це.      

       Часто бути по-справжньому щасливими нам щось заважає. І це щось, яке нас не попускає й досі – родом ще з нашого глибокого дитинства.

Існує 5 базових потреб кожної людини, задоволення яких забезпечує здорове (з точки зору психології) й щасливе життя. А незадоволення, відповідно, – часті депресії і поганий настрій. Ми мали б ніколи не відчувати браку у кожній з цих потреб. Їх мали апріорі задовольнити ще наші батьки, коли ми робили свої перші кроки у доросле життя, проте не всім так повезло. Тому, давайте розглянемо ці потреби й від сьогодні будемо самостійно дбати про їхнє задоволення.

  1. 1 Любов


    Постійно робиш щось для інших, з нетерпінням очікуючи на похвалу? Часто поводишся на зло усім навколо? Шукаєш найменші причини для ревнощів у поведінці своєї половинки?

    Причина такої поведінки може полягати саме у недостатній кількості любові ще змалечку. Кожна людина потребує, щоб її любили, незважаючи ні на що. Ця любов не має залежати від того, скільки ти заробляєш чи який в тебе розмір грудей.

    На жаль, часто в дитинстві ми могли чути: «Мама не любить нечемних хлопчиків», «З нечемними дітьми ми не будемо говорити/гратися» і тд. Така умовна любов часто приводить до того, що ми просто не вміємо себе любити. Ми вважаємо, що не заслуговуємо на це.

    Полюби себе!

  2. 2 Автономність та незалежність


    Не можеш прийняти самостійного рішення? Постійно потребуєш схвалення когось зверху? Мусиш конче відзвітувати комусь, що ти сьогодні зробив?

    Ці проблеми також з дитинства. Скоріш за все, ти був просто оточений гіперопікою. Крок вправо – крок вліво. Тобі завжди були готові допомогти, навіть тоді коли ти цього не потребував. Тому, ти по суті просто не вмієш вирішувати свої проблеми самостійно…

    Все береш на себе? Не даєш нікому собі допомогти?

    Це інша крайність незадоволення потреби цієї незалежності. Тобі, мабуть, дозволяли більшість всього й не сильно звертали увагу на тебе, коли тобі так потрібна була допомога.

    Ти можеш зробити все сам, але якщо допомога б не завадила – не бійся про неї попросити!

  3. 3 Правила та межі


    Не можеш дозволити собі запізнитися на жодну зустріч? Відчуваєш внутрішню потребу дотримуватися усіх правил, навіть найбільш маразматичних? Тебе часто називають перфекціоністом, в не хорошому сенсі цього слова?

    Скоріш за все, тебе у дитинстві дуже затиснули існуючими правилами та рамками. Ти боявся їх порушити, щоб на тебе не кричали чи щоб тебе не любили менше. Ти мусив дотримуватися цих правил, тому що так сказав твій тато чи твоя мама, хоч часто це могло бути й не обгрунтовано. Тому, зараз достатньо комусь встановити хоч якесь правило чи межі, як ми вже рвемося їх дотримуватися. Іноді це може навіть призводити до серйозних розладів психіки.

    Встановлюй свої власні правила та межі!

  4. 4 Прояв емоцій


    Не можеш дати волю своїм емоціям? Боїшся здатися надто емоційним/смішним/наївним? Тобі незручно відчувати те, що відчуваєш і не признаєшся в цьому навіть самому собі? Постійно тримаєш все в собі, а потім раптово без причини зриваєшся на всіх підряд?

    Тобі, мабуть, не давали можливості виражати свої емоції ще у дитинстві. Їх просто гасили: «Не кричи вдома!», «Чого ти тішишся по-дурному?» «І що з того?».

    Ти можеш відчувати те, що відчуваєш. В цьому немає нічого погано чи незаконного. Ти той, хто ти є: хочеш поплакати – не стидайся поплакати, злишся – позлись. Признайся собі у своїх емоціях, до того як вони «з’їдять тебе зсередини».


    Дай волю своїм емоцій – це цілком нормально!

  5. 5 Гра та спонтанність


    Не вмієш відпочивати? Просто відпочивати для тебе це не більше, ніж марна трата часу? Постійно стараєшся контролювати все до найменших дрібниць?

    Ти, напевно, ніколи не вмів гратися чи робити щось незаплановано. Тебе постійно заганяли у певні вузькі рамки. Гратися у вашій родині вважалося певним призом, на яке треба було заслужити, і вважалося чимось несерйозним. Коли ти грався до тебе могли приходити батьки й, вважаючи, що ти нічим серйозним не зайнятим, заставляти прибирати, мити посуд чи просто виконувати додаткові домашні завдання.

    Насправді, вміння гратися чи бути спонтанним – мега важливі. Вони дають змогу нам вирішувати проблеми у житті та на роботі, правильно комунікувати з людьми та знаходити з ними спільну мову, адаптуватися до будь-яких умов.

    Відпочивати й навіть лінитися іноді також потрібно – дозволь собі це!

    Як бачимо, більшість речей, які заважають нам щасливо жити мають глибокі корені з дитинства. Треба це усвідомити, пробачити й відпустити. Ми не винні в цьому й ніяк не можемо змінити минулого, проте можемо й мусимо змінити теперішнє й забезпечити собі щасливе зараз й щасливе потім.

    Be happy!

    За лекцією  «Базові потреби людини» Володимира Станчишина, когнітивно-поведінковий психотерапевт



Сподобалось? Поділіться з друзями!

3
4 shares, 3 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry

Master

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео