Історія Великодня: від єврейських символів до українських забав

Чому в Україні немає великодніх кроликів, нащо обходити церкви та чому так ризиковано приходити в понеділок на Площу Ринок у Львові


2
2 points

Назва самого свята, “Великий день”, є українською та болгарською. А от поляки і чехи називають свято “Велика ніч”! Інша справа – “Пасха”; слово походить від “Песах” – “перехід” єврейською. Песах святкують досі в іудаїзмі, це свято нагадує про те, як Ангел Смерті повбивав єгипетських дітей, а ізраїльських минув – і тоді єгиптяни відпустили євреїв з рабства. Оскільки символом свята було заколене ягня, а християни ще в часи апостолів перенесли цей образ на Христа і Його розп’яття, назва перейшла також, і нині побутує в різних європейських мовах.

Цікаво, що перші християни, які були євреями, довго не могли узгодити, як саме поєднувати ці два важливі свята. Але часи змінювалися, як і сам погляд на свято: десь до кінця ІІ століття воно вже було радісним, тоді як спершу символізувало смуток за померлим Христом. Лише у IV столітті Нікейський собор установив дату для Великодня: неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення. З того часу пішла традиція також “Страсного тижня” (одні з перших згадок про це, до речі, походять з Сирії) та “Світлого” (після Великодня). Візантійські імператори першими почали забороняти шумні забави на цей час та судові розборки. 

Вкінці VII століття було навіть окремо прописано заборону на кінські перегони в час Великодня!

Звідси й вийшов цікавий історичний парадокс: весь час наголошувалося, що Великдень – час радощів і веселощів, але “по-світськи” веселитися також було заборонено. Дивно, але в українській культурі це не завадило створити численні традиції забав та розваг для великоднього часу.

Великдень став найважливішим релігійним святом української культури. Багато старих язичницьких традицій у ньому поєдналися з християнськими. Так, обхід Церкви символізує жінок-мироносиць, що йшли вранці до Гробу – всі парафіяни ніби втілюються в них. Є багато легенд про крашанки, однак, скоріше за все, яйце стало символом Великодня, тому що Христос вийшов з Гробу – як нове життя виходить із яйця. А от кроликів у нас не було серед символіки – адже це суто західноєвропейський весняний символ родючості, ще з язичницького часу. 

Колись давно у Великодню ніч українці запалювали ще й великі багаття – як символ сторожі, що сидить навколо багаття і стереже Гріб. Нині ця традиція вже зникла.

І якщо святкування Великодня уміщувало більше християнських звичаїв, ніж язичницьких, то зовсім інша доля – в першого дня після свята. Спробуйте завітати в понеділок на площу Ринок у Львові. На вас не лишиться сухої нитки! Обливаний понеділок – наслідок багаторічних слов’янських традицій, де обливання свідчило не лише про залицяння хлопців до дівчат, а й про символічне очищення. І хоча нині обливають всі і всіх, в давнину в понеділок це могли робити лише хлопці! Дівчата могли “відомстити” аж на третій день свята – у вівторок. Звісно, це стосувалося переважно молоді і відбувалося після витриманих християнських обрядів, богослужінь тих днів тощо.

Автор: Ольга Стасюк, Наукове товариство студентів-істориків УКУ "Sub Rosa"


Сподобалось? Поділіться з друзями!

2
2 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry

Prof

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео