Як Мао Цзедун “чистив” Китай

Чому студенти, які любили Мао Цзедуна, якось вирішили спалити всі музеї і що за цим всім стояло


4
2 shares, 4 points

 “Культурна революція” в Китаї – це реформи 1966-1976 років, що закінчилися лише із смертю Мао Цзедуна. Під час них була замінена література, вчительський та викладацький склад шкіл та університетів, знищено багато музеїв та культурних цінностей ще з часів Древнього Китаю. І все це спершу здійснювалося студентами та молодими робітниками. Навіщо? 

Китайська молодь того часу була переконана, що вся ця культура – ознака ненависного капіталістичного світу! Хунвейбіни, тобто радикальні студенти, були засліплені жагою руйнування та знищення, а робітники-цзаофані їм не поступалися. Вони свідомо хотіли покінчити із минулими “буржуазними пережитками”, в яких бачили причину того, що суспільство ніяк не “оновлюється” і не починає жити краще. Студенти з власної волі розгромили багато бібліотек та знищили пам’ятки мистецтва, щиро ненавидячи їх. Саме ці люди замкнули інтелектуалів у спеціальні табори з важкою працею для “перевиховання”, адже бачили у них справжню загрозу суспільству. 1967 року робітники і студенти фактично захопили владу у Шанхаї – і вже тоді Мао Цзедун закликав до того весь Китай. Опорою “культурної революції” стала не лише активна студентська молодь, а й учні шкіл, що долучалися до “судів мас”, а по суті, – знущань над вчителями та викладачами, розгрому парткомів, профспілок тощо. І ситуація таки вийшла з-під контролю, коли хунвейбіни і цзаофані починали битися між собою і їх доводилося примиряти армією. 

Загальна кількість осіб, що постраждали від “культурної революції”, досягла 123 мільйонів.

Тільки-от Мао Цзедун все прорахував з самого початку… У 1965 році виникає “Група у справах культурної революції” (ГСКР). Не обійшлося і без миттєвого посилення культу вождя та величезних тиражів його праць, без вивчення яких нібито неможливо було здійснити “культурну революцію”. А от про плани Мао Цзедуна щодо систематичних “чисток” говорилося ще з кінця 1964 року на закритих засіданнях, так що багато з тих осіб, яких “знесли” під час “культурної революції” “волею мас” чи принаймні певною групою із партії, були назначені на усунення задовго до того. 

За рахунок "культурної революції" Мао хотів подолати негативні наслідки попередньої політики – а він навіть боровся з мухами і горобцями, через що китайські поля з'їла гусінь і кілька років тривав голод. 

Основні ідеї проголошуються вже у травні 1966, тоді ж створюється перший відділ хунвейбінів у Пекінському університеті, абсолютно згори. Найперше “ядро” таких студентів було скероване найближчим оточенням Мао – і вже потім все було подано як масовий рух та ініціатива молоді! Навіть працюючи в складі Пленуму ЦК, хунвейбіни були під пильним наглядом ГСКР. Під час їхнього “захоплення міст” армія часто без зайвих заперечень переходила на бік робітників та студентів. Не дивно, чому 1967 році місто Ухан, що висловило свій спротив радикальним студентам, було швидко зайняте і впокорене регулярними військами.  Можливо, сутички між цзаофанями та хунвейбінами були також сплановані і втілені з волі Мао – надто “на руку” і “вчасно” вони були вождю. Нарешті, швидке зняття з політичної арени хунвейбінів і цзаофанів, висилка їх у сільськогосподарські райони, заміна їх на місцях військовими – все це було чітко сплановано і не менш чітко виконано.  “Культурна революція” закінчилася також не тоді, коли “притихли маси”, а лишень тоді, коли помер Мао і його прибічників було взято під арешт – у 1976 році. 

Вже у 1969 році "культурну революцію" доповнило оновлення партії – як мінімум, загадково “розбився в Монголії” другий після Мао в партії Лінь Бяо, саме тоді, коли Мао почав побоюватися, що той стане надто впливовим.

Тому й виходить, що “культурна революція” в Китаї була повністю спланована згори, – “маси” не відігравали у ній ключової ролі як ініціатори, на відміну від того, що зараз говорить офіційна китайська пропаганда. Партійники “грали” на юнацькому максималізмі, ідеологізованості  та патріотизмі молодих робітників та студентів. І з часом Мао Цзедун просто ліквідував “використаний елемент” “культурної революції” – активну китайську молодь.

Автор: Ольга Стасюк, Наукове товариство студентів-істориків УКУ "Sub Rosa"


Сподобалось? Поділіться з друзями!

4
2 shares, 4 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry

Prof

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео