Інтерв’ю з Олександром Скороходом про роботу в науці

Олександр Скороход про те, як відшукати життєвий баланс, працюючи в науці.


2
2 points

Спочатку розкажіть про себе. Чим ви займаєтесь?

Зараз я працюю в інституті молекулярної біології та генетики НАН України, я науковець, молекулярний біолог, кандидат біологічних наук. Ми вивчаємо сигнальні системи клітин, тобто те, що відбувається в середині: як між собою взаємодіють білки та як сигнал з поверхні клітини передається через білки до ДНК.

З дитинства батьки віддавали мене на різні секції: музика, шахи, спорт. Після вступу до Києво-Могилянської академії перші три роки — фокусувався виключно на навчанні та практиці в лабораторії. Але в кінці третього курсу у мене був переломний момент, коли проблеми зі здоров’ям  показали, що я роблю щось не так. Я зрозумів, що фокусування тільки на навчанні чи на роботі не залучає всі можливості. З того часу я постійно тренуюся. Також я спробував себе в літературі й зараз продовжую писати. Вже написав три романи та одну повість, пишу багато статей, як блогер, але хочу повернутись до написання художніх творів.

У 2014 році я долучився до створення Ради молодих вчених, в НАН України, для того щоб відстоювати їхні інтереси, реформувати українську науку та вивести її  на європейський рівень. Ми працюємо із вдосконаленням українського законодавства, що стосується науки та освіти, бізнесом (знаходимо інвестиції в бізнесу для науковців і допомагаємо бізнесу знаходити перспективні кадри), науковими кадрами (як для посилення взаємодії між установами, а також працюємо з науковою діаспорою), займаємося популяризацією (велика кількість людей, що може зробити щось іде в IT, а про якісь інститути, де можна робити дослідження міжнародного рівня люди навіть не знають). Деякі проєкти я повністю опікував, деяким допомагав, зараз шукаю кому би це все передати.

Які головні досягнення Ради молодих вчених за 5 років існування?

На законодавчому рівні ми разом з Юлією Безвершенко були у складі групи співавторів Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”,. На разі, Юля продовжує працювати в законодавчому полі досить серйозно. 

У 2013 році в нас з'явився локальний проєкт Дні науки в Інституті фізіології, який з 2014 року розширився поступово на Київ, а потім і всю Україну. Ми часто беремо участь у різних заходах, що підтримують ті ж цінності, що й ми, тобто популяризацію науки: Арсенал ідей, Наукові пікніки.

В контексті посилення взаємодії науки бізнесу ми двічі проводили Форум “Наука.Бізнес.Інновація”, а також  у 2017 році спільну німецько-українську школу з академічного підприємництва. За цей час — допомогли знайти партнерів для кількох стартапів. Зараз цю діяльність я інтегрую в роботу Київського технічного академічного університету. Це новостворений університет на базі установ НАН України. Там мінімум теорії та максимум практики. Також у нас була діяльність спрямована на поширення інформації між вченими. Бо часто люди не знають, що робиться в сусідній лабораторію, не кажучи вже про інші інституції.

Як ви поєднуєте науку та активний спосіб життя?

Мені це дуже допомагає! Бо коли хронічно не вистачає часу, то спорт допомагає гарно тримати себе в тонусі, це все дисциплінує. Якщо ти чогось не встигнеш, то деякі твої результати можуть зникнути. Тренування та хороший тайм-менеджмент працюють. Як би це не було складно, я розумію, що без цього жорсткого графіка такого об'єму роботи я б не зробив. Крім того, спорт, так само як загартовування, поки ви тренуєтесь — то у вас буде вищий імунітет та загальний тонус. Це допомагатиме в критичних ситуаціях, що потребують нервового напруження.

З власного досвіду — у дослідженнях не все так гладко. Тільки у фільмах, вченому приходить ідея, він одразу все робить, а через 10 хвилин вже отримує Нобелівську премію. В реальності відносно простий експеримент може не виходити по пів року, як це було у мене. А за ці пів року, без стійкості, яка виховується бойовими мистецтвами, я б вже 10 разів залишив інститут. Тим паче, у мене тоді вже була робота, що давала непоганий заробіток. Однак, у мене вистачило терпіння, щоб довести експеримент до кінця.

Дайте кілька порад для людей, що хочуть займатися наукою. Як їм почати та завжди доводити все до кінця?

Перш за все, треба знайти сферу чи область, яка вам цікава. Знаю багато випадків, коли люди ідуть в лабораторію, бо в цій лабораторії є вакансія, бо лабораторія “перспективна”, чи там платять додаткові кошти, вважаючи зацікавлення несуттєвим фактором. На практиці, це не працює. Через більше чи менше часу люди або йдуть з науки або переходять працювати у сферу, що їх цікавить більше.

Шукати найкращих в цій сфері: в Україні та закордоном. Тому, що наука річ інтернаціональна. Вчені космополіти, і це нормально, бо те, що вони роблять працює на все людство — як хороше так і погане, до речі, але це — вже питання етики. Але немає нічого поганого в тому, щоб поїхати в Німеччину чи Штати, і щоб набуті знання потім працювали на людство. Завданням тих, хто залишився в Україні — політиків, думати як привабити таких людей назад. Як показує практика взаємодії з діаспорою, такі вчені охоче приїжджають сюди. Також не бійтеся їздити закордон, на конференції. Це дає суттєвий поштовх, нові ідеї для роботи тут. 

Щоб запобігти професійному вигоранню, важливий  нетворкінг. Під час взаємодії з іншими науковцями ти розумієш, що твої проблеми повторюються у людей і не є рідкісними. Тобто, психологічно стає набагато легше. Ти можеш проконсультуватись в досвідченіших колег. Крім того, нетворкінг допоможе швидше знайти цікаву сферу, місце, групу чи лабораторію, яка займається саме тим питанням, яке тобі найцікавіше.

Шукати баланс. Вчені часто заглиблюються в якесь питання і живуть, займаючись цим, та ігнорують інші сфери життя. Починаючи від фізичного стану здоров'я до родини та друзів. Зрозуміло, що періоди заглиблення та наукового аскетизму нікуди не подінуться, але тим не менше, я б радив цілеспрямовано виділяти час на фізичні тренування, тому що це ефективність роботи мозку, та тонус. Анаеробні навантаження суттєво підвищують когнітивні здібності. Це основний інструмент будь-якого вченого. Якщо є сім'я, чи наміри її створити, то треба планувати та виділяти час на родину. Це допомагає бути психологічно врівноваженим. Крім того, це додаткова мотивація. Так само, як від спорту ми отримуємо дофаміни, серотонін, так само і тут — додаткове задоволення. Це буде позитивно позначатись на результатах наших досліджень. Ну і друзі — це не тільки задоволення, а й розширення горизонтів. Особливо, якщо друзі з інших сфер, то це дає змогу подивитись на проблему по-іншому. Це шлях до наукових проривів та інновацій, які може зробити науковець, якщо наполегливо працює.


Сподобалось? Поділіться з друзями!

2
2 points

Яка ваша реакція?

lol lol
0
lol
love love
0
love
wow wow
0
wow
angry angry
0
angry
Post It

Prof

0 Comments

Виберіть Формат
Історія
Форматований текст з посиланнями та візуалізацією
Голосування
Голосування для прийняття рішень або визначення думок
Список
The Classic Internet Listicles
Відео
Youtube, Vimeo або Vine відео